СуспільствоЗдоров'я та медицина

Гейман Наталія: “Війна та ВІЛ: що нас вбиває?”

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну розпочалася мобілізація громадян до лав ЗСУ. Хтось пішов добровільно, когось призвали. Проте, питань щодо того кому воювати можна, а кому ні, досить багато.

Дуже часто чуємо запитання “чи варто/можна воювати, маючи ВІЛ-інфекцію?”, “Як отримати АРТ-терапію, якщо ти знаходишся в зоні бойових дій?”, зрештою, “Як не бути стигматизованим побратимами зі своїм ВІЛ-статусом”.

Багато хто ухвалює рішення йти на війну через власні переконання, через бажання та необхідність захистити свій дім. Та зустрічаються непоодинокі історії, коли люди з ВІЛ-інфекцією переконані, що втрачати їм вже нічого, тому йдуть у добровольчі підрозділи. Часто приховуючи свою хворобу, щоб не бути стигматизованими.

“Коли капелан приїжджає до підрозділу, то спілкується з військовими на різні теми. Буває, що хлопці просять індивідуальної розмови. В одній з таких бесід, з’ясувалося, що військовий ВІЛ-інфікований. Довго не наважувався розповісти про хворобу рідним. Але зрештою відчув на собі відчуження та несприйняття. Довга самотність, розпач змінилися, коли чоловік вирішив таки спробувати лікуватися. Погодився на терапію, як останню надію”, – розповідає Наталія Гейман, координаторка проєкту “Позитивна віра”.

Терапія та війна, як це не дивно, підштовхнули військового до бажання вижити, одружитися та продовжити рід. Під час військових дій, як розповідають побратими, чоловік проявляв себе справжнім воїном – безстрашним та виваженим в діях. Ніхто у підрозділі не здогадувався про ВІЛ-статус бійця, аж поки той не отримав поранення. Саме тоді довелося зізнатися хлопцям про хворобу.

“Він був готовий, що побратими доб’ють власноруч, коли дізнаються про ВІЛ. Не сталося. Хоча образа, звісно була. Крім того, почалося певне відчуження та несприйняття. Адже соціально небезпечні хвороби і досі викликають у суспільстві негатив”, – Наталія Гейман.

Після розмови з чоловіком, капелан ще раз приїхав до підрозділу і вже поспілкувався з усіма військовими. Священик розповів про те, як передається ВІЛ, які можуть наслідки, як вчасно виявлена хвороба та розпочата терапія рятують життя сотен тисяч людей. Що стигма та дискримінація – це ознака обмеженості та відсутності інформації про будь-що.

“Якщо людина буде обізнана, якщо ми навчимося критично мислити та сприймати інших, у нас зникнуть 90% проблем. Велика кількість смертей від хвороб стається саме через те, що людина боїться зізнатися, звернутися по допомогу. Адже несприйняття навіть найріднішими – вбиває гірше хвороби. Війна вбиває менше, ніж байдужість та відторгнення людей”, – Наталія Гейман, координаторка проєкту

І на сам кінець, поради від фахівців щодо профілактики ВІЛ під час військових дій:

АРТ — метод лікування від ВІЛ-інфекції та СНІДу, що полягає у максимальному пригніченні розмноження ВІЛ в організмі. Завдяки цьому імунна система відновлюється, а рівень вірусного навантаження досягає невизначеного. Ліки необхідно приймати щодня протягом усього життя. Переривати терапію не можна, інакше вірус зможе адаптуватися до компонентів ліків і стати невразливим до них. Так він знову почне розмножуватися і вражати імунну систему.

Під час активних бойових дій зростають ризики інфікування ВІЛ-інфекцією. Крім загально визначених способів (повторне/спільне використання голок і шприців, незахищені статеві акти), під ризиком незахищений контакт з великою кількістю крові.

Щоб убезпечити себе, рекомендуємо дотримуватися низки порад:

  • Якщо ви приймаєте АРТ-препарати, не переривайте лікування.

Якщо ви не змінювали місце фактичного проживання та воно є відносно безпечним, то продовжуйте отримувати АРТ-препарати у вашому СНІД-Центрі або в кабінеті «Довіра», де стоїте на обліку.

Якщо ви виїхали до більш безпечного регіону України, антиретровірусну терапію зараз можно отримати за місцем фактичного перебування. Зверніться до найближчого СНІД-Центру або кабінету «Довіри» в цьому регіоні.

Якщо ви були змушені виїхати за межі України, детальну інформацію щодо отримання АРТ-препаратів можна отримати за цим посиланням.

  • Якщо у вашому регіоні є змога пройти тестування на ВІЛ, не нехтуйте такою можливістю, особливо коли ви маєте високі ризики інфікування.
  • Максимально намагайтеся знизити ризик передачі або інфікування, зокрема не обирайте ризиковані форми поведінки, а під час статевого акту використовуйте належним чином презервативи, застосовуйте доконтактну профілактику (PrEP),
  • Не забувайте і про постконтактну профілактику (ПКП), коли могло статися інфікування ВІЛ. ПКП застосовується серед медичних працівників у разі «аварійних ситуацій», проте її також рекомендують і у випадках можливого зараження при сексуальних контактах (в тому числі насильницьких).

Більше про поширеність ВІЛ в Україні, відповідну статистику, профілактику та особливості отримання медичних послуг можна дізнатись на сайті Центра громадського здоров’я МОЗ за посиланням — https://cutt.ly/RS9kKkz

Зупинимо ВІЛ/СНІД разом!

Спеціально для NEWSKORR.com

redrtam ads

Читайте також

Back to top button